Цивільний захист

КОДЕКС ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

- постанова Кабінету Міністрів Укріїни від 30 жовтня 2013 року № 841 "Про затвердження Порядку евакуації у разі загрози виникнення або надзвичайних ситуацій";

- наказ МВС України від 30.12.2014 року № 1417 «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні»;

- наказ МОН України від 21.11.2016 року № 1400 «Про затвердження Положення про функціональну підсистему навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) єдиної державної системи цивільного захисту», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2016 року№ 1623/29753);

- наказ ДСНС України від 12.07.2016 року № 335 «Про затвердження Примірного переліку документів з питань цивільного захисту, що розробляються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,

- положення про проведення «Тижня безпеки дитини» у закладах дошкільної освіти

Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру
При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери. Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати "екстрену валізку" з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні НС або при евакуації у безпечні райони.

Заходи з цивільного захисту в КЗДО КТ №75 КМР

– забезпечення готовності до проведення заходів щодо захисту дітей та працівників при будь – яких надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;

– поліпшення в закладі якості навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки і захисту життя в надзвичайних ситуаціях;

– удосконалення теоретичних знань і практичних навичок педагогічних працівників закладу із питань захисту і дій в умовах надзвичайних ситуацій;

– пропаганда кращого педагогічного досвіду з проблем виховання і організації заходів щодо попередження і реагування на надзвичайні ситуації.

Нормативно – правові документи

Відповідно до чинного законодавства, в освітніх закладах України цивільний захист – постійна і обов’язкова складова управлінської діяльності керівника. Нормативні документи вимагають від керівника освітньої установи постійної готовності функціонування об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру, підвищення якості навчання з цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.

Директор КЗДО КТ №75 КМР керується наступними нормативно – правовими актами у сфері цивільного захисту.

Інформаційно-нормативне забезпечення:

- Указ Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 "Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій";

- Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення по єдину державну систему цивільного захисту" від 09.01.2014 року №11;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2015р. № 101 «Про затвердження типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту»;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. №368 «Про затвердження Порядку класифікації НС за їх рівнями» (зі змінами , внесеними ПКМУ №380 від 29.05.2013р.);

- Постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2013р. №738 "Про затвередження Порядку ведення обліку надзвичайних ситуацій";

- Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2018р. № 223 «Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня»;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.2015р. №469 "Про затвердження Положення про спеціалізовані служби цивільного захисту";

- Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2001р. №827 "Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф";

- Постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2013р. №787 "Про затвердження Порядку утворення, завдання та функції формувань цивільного захисту";

- Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №564 "Про затвердження Порядку функціонування добровільної пожежної охорони";

- Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2013р. №616 "Про затвердження Положення про добровільні формування цивільного захисту";

- Наказ МОН України від 11.08.2020 №1037 "Про затвердження Табеля термінових та срокових донесень Міністерства освіти і науки України з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності";

- наказ МОН України від 15.08.2016 №974 «Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України».

Довгострокові документи

- наказ начальника (керівника) «Про організацію і здійснення цивільного захисту в закладі з додатками;

- посадові інструкції персоналу з питань безпеки життєдіяльності та дій при НС;

- «План дій освітнього закладу у разі раптового нападу противника, в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного і особливого стану» з додатками;

- особисті плани дій (папки з робочими документами),функціональні обов’язки командирів (керівників) формувань;

- договори на взаєморозміщення при надзвичайних ситуаціях;

- план підготовки та підвищення кваліфікації керівного складу ЦЗ ДНЗ (списки осіб, які підлягають функціональному навчанню та пройшли навчання);

- журнали інструктажів з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях:

- журнали протипожежних тренувань;

- навчально-методичні матеріали з питань безпеки життєдіяльності та дій при НС.

Короткострокові документи (розробляються щорічно):

- наказ начальника ЦЗ про підсумки роботи за минулий рік та завдання на новий рік з додатками;

- план (основні заходи) підготовки ЦЗ освітнього закладу на рік;

- документація щодо щорічного навчання (підготовки) працівників до дій у надзвичайних ситуаціях:

- журнали інструктажів за програмами загальної підготовки з питань цивільного захисту (при чисельності працівників менше 50 осіб).

- документація про проведення «Тижня безпеки дитини»;

- документація про проведення «Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності».

ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Захисні споруди цивільного захисту – це інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

До захисних споруд цивільного захисту належать:

сховище – герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості;

швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту – захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.

Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення. (підземний простір метрополітену, підземні паркінги, підземні переходи тощо)

Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо укриття в захисних спорудах цивільного захисту населення

Життя багато в чому залежить від вправних та правильних дій в разі виникнення загрози нападу противника та за сигналами оповіщення цивільного захисту.

Під час загрози нападу противника ввімкніть та постійно тримайте ввімкненими репродуктори (телевізори та радіоприймачі). Через ці канали будуть передаватися розпорядження та сигнали оповіщення цивільного захисту та рекомендації щодо дій в цій ситуації.

Особисті документи(паспорт, диплом, свідоцтва про народження, шлюб та освіту, інші важливі документи) варто мати з собою.

Беріть активну участь у виконанні наступних заходів:

– у підготовці захисної споруди (найпростішого укриття), в якій укриваєтесь Ви та Ваша сім’я;

– у виготовленні та підготовці найпростіших засобів індивідуального захисту органів дихання та шкіри;

– у підготовці індивідуальних перев’язувальних пакетів, домашньої аптечки та медикаментів;

– у проведенні імунізації від найбільш небезпечних інфекцій.

При підготовці до евакуації завчасно зберіть речі (постільну білизну, натільну білизну, одежу, документи, гроші, запас харчів та води на три доби, засоби індивідуального захисту, аптечку) і тримайте їх у доступному місці, біля виходу з квартири (приватного будинку).

Після збору речей, що вище названі, та підготовки дітей візьміть участь у підготовці укриття для себе та своєї родини (підвалу або іншого найпростішого укриття), якщо для Вас не визначено місце укриття у захисній споруді.

За сигналами оповіщення цивільного захисту

– “ПОВІТРЯНА ТРИВОГА” – швидко вдягніться, візьміть засоби індивідуального захисту, документи, медикаменти, запас харчів, вимкніть електроенергію, газові прилади та негайно укривайтеся у захисній споруді (найпростішому укритті);

– “ВІДБІЙ ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ” – подається місцевим підрозділом з питань цивільного захисту через систему оповіщення, місцеве радіо, телебачення та за допомогою пересувних гучномовців;

– “РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА” – негайно надягніть засоби індивідуального захисту та дійте так само як під час сигналу “ПОВІТРЯНА ТРИВОГА”;

– “ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА” – негайно надягніть протигаз, засоби захисту шкіри та укрийтеся у захисній споруді (найпростішому укритті).

Про можливість виходу із захисної споруди (найпростішого укриття) та порядок подальших дій повідомляється через систему оповіщення та з допомогою посильних за командою “ВІДБІЙ…”.

Порядок заповнення захисних споруд людьми, які укриваються

Заповнення захисних споруд проводиться за сигналами оповіщення цивільного захисту. Для швидкого заповнення захисної споруди особи, що укриваються, повинні заздалегідь вивчити маршрути руху. Напрямок руху до захисних споруд від місць масового перебування людей місцева влада (керівництво об’єкту господарювання) повинна зазначити покажчиками маршруту руху, вивішеними чи намальованими на видимих місцях.

У нічний час написи, покажчики і входи мають бути освітлені або дубльовані світловими покажчиками.

Особи, що укриваються, повинні прибувати у захисну споруду із засобами індивідуального захисту та дводобовим запасом продуктів у поліетиленовій упаковці (якщо вони не закладені у захисній споруді) та мати при собі найнеобхідніші речі.

Забороняється приносити у захисну споруду легкозаймисті речовини або речовини, що мають сильний запах, а також громіздкі речі, приводити тварин.

Заповнювати захисні споруди необхідно організовано, без паніки. Розміщує людей у відсіках особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд. Осіб, що прибули з дітьми, розміщують в окремому відсіку чи у місці, спеціально відведеному для них. Дітей, людей похилого віку і людей із поганим самопочуттям розміщують у медичній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до повітроводів. Розміщення здійснюється, як правило, за виробничим або територіальним принципами (цех, бригада, будинок), місця розміщення таких груп позначають табличками відповідного змісту.

Особи, що укриваються, під час перебування у захисній споруді повинні виконувати усі вказівки командира і особового складу формування, що стосуються перебування у споруді, надавати їм необхідну допомогу.

Закриття захисно-герметичних та герметичних дверей сховищ і зовнішніх дверей ПРУ виконується за командою начальника ЦЗ (керівника) об’єкта або, не чекаючи його команди, після заповнення усієї місткості захисної споруди, командиром формування з її обслуговування.

За наявності тамбур-шлюзів заповнення може продовжуватись методом шлюзування і після їх закриття.

При шлюзуванні закриваються внутрішні двері тамбур-шлюза, відкриваються зовнішні двері, і тамбур-шлюз заповнюється. Контролер біля зовнішніх дверей закриває їх і подає сигнал контролеру внутрішніх дверей на їх відкриття. Особи, що укриваються, заповнюють сховище, після чого внутрішні двері закриваються. Цикл шлюзування повторюється.

Оповіщення осіб, що укриваються, про обстановку поза захисною спорудою і про сигнали та команди здійснюється командиром групи (ланки) з обслуговування захисної споруди або безпосередньо по радіотрансляційній мережі. Вихід із захисної споруди здійснюється за командою “Відбій” (після уточнення обстановки у районі захисної споруди, а також у випадках вимушеної евакуації у порядку, який установлюється командиром групи (ланки) з обслуговування захисної споруди). Вимушена евакуація із захисної споруди проводиться:

– при пошкодженнях захисної споруди, які виключають подальше перебування у ній осіб, що укриваються;

– при затопленні захисної споруди;

– при пожежі у захисній споруді і утворенні у ній небезпечних концентрацій шкідливих газів;

– при досягненні граничнодопустимих параметрів повітряного середовища.

Евакуація із заваленої захисної споруди

Для евакуації осіб, що укриваються, при заваленні основних та аварійних виходів спочатку потрібно з’ясувати можливість евакуації через оголовок аварійного виходу.

У захисних спорудах, розміщених у гірничих виробках, для евакуації використовують один із стволів, що обладнаний драбинами для виходу людей. Відкриття завалених захисно-герметичних дверей малоймовірне, тому необхідно спробувати зняти їх важелем або гвинтовим домкратом. Отвір у полотні дверей можна улаштувати за допомогою зубила або ножівки.

У разі необхідності пробиття отворів в огороджувальних конструкціях необхідно визначити за планом споруди оптимальне місце улаштування отвору як з точки зору мінімального обсягу робіт, так і з точки зору евакуації. За відсутності аварійних виходів необхідно завчасно ззовні стіни вирити траншею і засипати її піском, місце евакуації зсередини окреслити прямокутником.

Захисні споруди відкривають ззовні у разі утворення суцільних завалів і неможливості осіб, що укриваються, самостійно евакуюватися, для чого задіюються спеціалізовані рятувальні формування.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій попереджає громадян про своєчасне інформування щодо виявлення вибухових пристроїв

Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:

-предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;

- наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної

лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

- предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.

Категорично забороняється:

- торкатися предмету і пересувати його;

- користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

- заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати;

- торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

При виявленні вибухових пристроїв телефонуйте

101 або 102

З січня-лютого 2024 року в закладі функціонують 2 найпростіших укриття на 100 осіб

Інформація щодо найпростіших укриттів Тернівського району міста Кривого Рогу

Підготовка оселі:
- нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;

- по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;

- при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більше його висоти;

- забезпечте оселю запасами питної та технічної води;

- зробіть запас продуктів тривалого зберігання;

- додатково укомплектуйте домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;

- підготуйте (закупіть) засоби первинного пожежогасіння;

- підготуйте ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;

- підготуйте (закупіть) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;

- підготуйте необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);

- особистий транспорт тримайте у справному стані із запасом палива для виїзду з небезпечного району;

- при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

Не рекомендується:

- підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

- спостерігати за ходом бойових дій;

- стояти чи перебігати під обстрілом;

- конфліктувати з озброєними людьми;

- носити армійську форму або камуфльований одяг;

- демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

- підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

"Екстрена валіза"

Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події – землетрусу, повені, пожежі, у разі загостреної криміногенної обстановки, епіцентру військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном).

У рюкзак рекомендується покласти наступне:

- копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах рекомендують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;
- кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;
- дублікати ключів від будинку і машини;
- карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і умовлене місце зустрічі вашої родини;
- засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);
- ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничку, свічки;
- компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
- багатофункціональний інструмент, що включає лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;
- ніж, сокиру, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);
- декілька пакетів для сміття об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;
- рулон широкого скотчу;
- упаковку презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;
- шнур синтетичний 4-5 мм, близько 20 м;
- блокнот і олівець;
- нитки та голки;
- аптечку першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);
- одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, в'язану шапочку, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
- мініпалатку, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
- засоби гігієни: зубну щітку і зубну пасту, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
- приналежності для дітей (якщо необхідні);
- посуд (краще металевий): казанок, флягу, ложку, кружку;
- запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце – крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
- запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага “Екстреної валізи” не повинна перевищувати 50 кілограмів.

ЩО РОБИТИ В НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ АБО В ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ

Зберігайте спокій і концентрацію уваги. Від цього залежатиме, наскільки вправно і швидко ви зможете впоратися з кризою і мінімізувати її наслідки. В кризових умовах проти вас діятимуть численні фактори, зокрема емоції. Тому пам’ятайте, що в критичний момент необхідно бути зібраними і сфокусованими, не реагувати на можливі провокації.

ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЯ В ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ АБО ПОТРАПИЛИ В НАДЗВИЧАЙНУ СИТУАЦІЮ ЗА УЧАСТІ ОЗБРОЄНИХ ЛЮДЕЙ:

- Не сповіщайте про свої майбутні дії і плани малознайомим людям, а також знайомим з ненадійною репутацією;

- Завжди носіть з собою документ, що посвідчує особу. Гроші і документи тримайте в різних місцях ― так ви матимете більше шансів їх вберегти;

- Тримайте біля себе записи про групу крові (свою та близьких родичів) та інформацію про можливі проблеми зі здоров’ям (наприклад, алергію на медичні препарати, хронічні захворювання);

- Дізнайтеся, де розташовані сховища та укриття, найближчі до вашої оселі, роботи та місць, які ви часто відвідуєте;

- Намагайтеся якнайменше знаходитись поза житлом і роботою, зменшать кількість поїздок без важливої причини, уникайте місць скупчення людей;

- При виході із приміщень дотримуйтесь правила правої руки і пропускайте вперед тих, хто потребує допомоги, ― це допоможе уникнути тисняви;

- Не встрявайте у суперечки з незнайомими людьми ― це допоможе уникнути можливих провокацій;

- У разі надходження інформації з офіційних каналів державних органів влади про можливу небезпеку передайте її іншим людям: родичам, сусідам, колегам

Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій

військового характеру

При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери.

Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати "екстрену валізку" з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні НС або при евакуації у безпечні райони.

Підготовка оселі:

нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;

по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;

при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більше його висоти;

зробити вдома запаси питної та технічної води;

зробити запас продуктів тривалого зберігання;

додатково укомплектувати домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;

підготувати (закупити) засоби первинного пожежогасіння;

підготувати ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;

підготувати (закупити) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;

підготувати необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);

особистий транспорт завжди мати у справному стані і запасом палива для виїзду у небезпечний район;

при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру

Необхідно:

зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;

завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);

знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;

при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;

уникати місць скупчення людей;

не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;

у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);

при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;

посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;

орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;

у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;

у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується:

підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

спостерігати за ходом бойових дій;
стояти чи перебігати під обстрілом;
конфліктувати з озброєними людьми;
носити армійську форму або камуфльований одяг;
демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:

перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
намагатися розряджати і розбирати;
виготовляти різні предмети;
використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном "101" та "102".

"Екстрена валізка"

Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події, будь то землетрус, повінь, пожежа, загострена криміногенна обстановка, епіцентр військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном).

У рюкзак рекомендується покласти наступне:

копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах так само вказують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;
кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;
дублікати ключів від будинку і машини;
карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і зустрічі в умовленому місці зустрічі вашої родини;
засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);
ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничка, свічки;
компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
багатофункціональний інструмент, що включає (лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо);
ніж, сокира, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);
декілька пакетів для сміття, об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;
рулон широкого скотчу;
упаковка презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;
шнур синтетичний 4-5 мм , близько 20 м;
блокнот і олівець;
нитки та голки;
аптечка першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що Ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);
одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в'язана шапочка, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
міні-палатка, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
засоби гігієни: зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
приналежності для дітей (якщо необхідні);
посуд (краще металевий): казанок, фляга, ложка, кружка;
запас їжі на кілька днів - все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце - крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

Джерело: http://www.dsns.gov.ua

ДІЇ ПІД ЧАС АТАКИ ДРОНІВ

Російські війська останнім часом активно застосовують дрони-камікадзе проти України. У більшості випадків окупанти атакують цими дронами об’єкти інфраструктури, проте безпілотні літальні апарати несуть серйозну небезпеку і для цивільних.

Зазначимо, що дрони-камікадзе мають характерний звук — нагадує мотор мопеда чи бензопили. Під час польоту він дуже гучний, тому його можна почути навіть крізь сон. При цьому незважаючи на це, безпілотники літають на малій висоті, тому їх складно виявити системам протиповітряної оборони.

Що робити під час атаки дронів-камікадзе:

- чуєте звук двигуна поряд — негайно прямуйте до укриття і залишайтеся там, доки мине небезпека;

- обирайте місця, які далеко від військових та стратегічних об’єктів, адміністративних установ;

- якщо немає можливості сховатися, дотримуйтесь правил двох стін, які повинні відокремлювати вас від небезпеки;

- найкраще при можливій атаці — перебувати у спеціально обладнаному укритті. Якщо такого поблизу немає, ховайтеся у підвалах чи цокольних поверхах будинків, підземних паркінгах та переходах.

Що робити, якщо ви застали атаку на вулиці:

- знайдіть будь-який виступ, заглиблення у землі чи канаву.

Укриттям на вулиці також може стати бетонна сміттєва урна або сходи;

- лягайте на землю і закрийте голову руками. Прийміть позу ембріона,

розгорніться ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкрийте рот;

- якщо знайшли приміщення, вибирайте місце в кутку і недалеко від виходу, щоб миттєво залишити будинок у разі попадання снаряда. Залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після завершення обстрілу, адже існує загроза його повтору;

- не залишайтеся у транспорті під час обстрілу. Вийдіть та відбігайте подалі від дороги. І там знайдіть можливе укриття;

- ховатися у під’їздах, під арками, на сходових майданчиках, у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій також небезпечно. Намагайтеся не ховатися за автомобілями чи кіосками.

Криворізькі курси ЦЗ та БЖД (І категорії)

Увага! Пожежонебезпечний період!
Пожежонебезпечний період – це частина року, коли виникають лісові і степові пожежі (з моменту сходження снігового покриву навесні до настання стійкої вологої осінньої погоди абутворення снігового покриву). Для попередження виникнення пожеж у природних екосистемах,в тому числі их масивах, населенню області потрібно дотримуватись певних правил поведінки.
Упродовж пожежонебезпечного періоду підприємствам, установам, організаціям (незалежно від виду їх діяльності, форм власності) та громадянам забороняється:
- розведення багать у лісі;
- заїзд на територію лісового фонду транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;
- відвідування населенням хвойних насаджень при підвищеному класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди;
- палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки;
- випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду та сільськогосподарського призначення, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу та сільськогосподарських угідь;
- залишати під час будівництва доріг, газопроводів, мереж електропередачі, зв'язку, радіофікації, інших комунікацій та об'єктів деревні залишки і горючі матеріали;
- звалювати та спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо.
Пам'ятайте, що ліси створюються десятиліттями, а знищуються в одну мить. Попередити пожежу набагато простіше, ніж загасити!
З повагою,
Відділ з питань НС та ЦЗН

Правила безпеки в умовах війни

2023/2024

Патрульна поліція інформує про правила безпеки під час дистанційного навчання в умовах війни:

- наголосіть на важливості правильно реагувати на сигнали повітряної тривоги: обов'язково йти до укриття чи переходити у безпечне місце вашого помешкання;

- нагадайте телефони спецслужб — 101, 102 та 103;

- домовтеся з дитиною, аби вона тримала телефон поруч і вчасно відповідала на ваші дзвінки;

- за можливості залиште заряджений павербанк на випадок, якщо вдома зникне світло;

- покажіть дитині, як правильно користуватися електричними та газовими приладами вдома у разі, якщо це необхідно за вашої відсутності;

- нагадайте про те, що в жодному разі не можна відчиняти двері незнайомим людям;

- нагадайте правила безпечного спілкування в інтернеті: не повідомляти жодної особистої інформації (місце проживання, телефон, прізвище, місце роботи батьків тощо), не висилати особистих фото незнайомцям;

- домовтеся зі своїм сином чи донькою про те, що вони обов'язково повідомлять вас про випадки цькування в мережі, образливі дописи чи надсилання інформації, яка змушує почуватися некомфортно;

- встановіть з дитиною графік і час користування інтернетом і визначте соцмережі та їхній контент, який буде безпечний для неї;

- також акцентуйте на тому, що під час дистанційних занять правила чемної поведінки та дисципліну ніхто не скасовував.

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Пріоритетним завданням системи дошкільної освіти є охорона життя, збереження та зміцнення здоров'я дошкільників, тому вберегти дитину від негараздів - це значить закласти фундамент для її здорового розвитку, допомогти жити повноцінно і щасливо.

Одним із важливих завдань комунального закладу КЗДО КТ 75 КМР є створення безпечного освітнього простору, забезпечення колективної та особистої безпеки учасників освітнього процесу.

Метою цивільного захисту закладу є завчасна підготовка об'єкта до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, зниження втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи закладу, своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Відповідальність за організацію та стан цивільного захисту, постійну готовність його сил і засобів до проведення зазначених робіт покладається на начальника цивільного захисту - керівника закладу.

При керівникові (начальник ЦЗ) створний штаб ЦЗ - орган управління начальника. Склад штабу комплектується штатними працівникамиЗДО», які не звільнені від виконання основних обов'язків. Штаб складається з начальника, його заступників (помічників), інших фахівців.

Робота штабу організовується шляхом видання наказів, розпоряджень і вказівок начальника ЦЗ, начальника штабу та рішень місцевої державної адміністрації. Головна функція штабу ЦЗ - здійснення заходів щодо захисту вихованців та працівників навчального закладу, забезпечення вчасного оповіщення їх, а також населення про загрозу або виникнення НС. Штаб організовує та забезпечує безперервне управління ЦЗ об'єкта, розробляє план дій органів управління і сил ЦЗ навчального закладу із запобігання та ліквідації НС, періодично коригує та забезпечує його виконання, організовує і контролює навчання працівників закладу з ЦЗ. Головне завдання цивільного захисту дошкільного закладу є:

- забезпечення готовності до проведення заходів щодо захисту дітей та працівників ДНЗ при будь - яких надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;

- поліпшення в дошкільному закладі якості навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки і захисту життя в надзвичайних ситуаціях;

- удосконалення теоретичних знань і практичних навичок педагогічних працівників дошкільної установи із питань захисту і дій в умовах надзвичайних ситуацій;

- пропаганда кращого педагогічного досвіду з проблем виховання і організації заходів щодо попередження і реагування на надзвичайні ситуації.