Федірко Ірина Юріївна

Завдання психологічної служби закладу:

 

      - Здійснювати формування психологічної готовності в учасників освітнього процесу  

 до взаємодії в інклюзивному середовищі з дитиною з ООП.

      - Здійснювати психологічну підтримку дітей з особливими освітніми потребами         (ООП), їх батьків і педагогів, організувати діагностичну та корекційну роботу з             дітьми з ООП.

      - Своєчасно виявляти дітей, які потребують психологічної допомоги і створювати     відповідні умови для їхнього гармонійного розвитку.

      - Здійснювати пошук дієвих засобів і методів профілактичної, корекційної, просвітницької та розвивальної роботи.

      - Надавати консультативну допомогу дітям та родинам,які опинилися у складних життєвих обставинах, переселенцям, дітям, чиї батьки перебувають в зоні ООС,

з метою формування здорового мікроклімату в сім’ї.

      - Попередження  проявів насильства та агресії серед дітей,формування   нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки та небайдужого   ставлення до постраждалих осіб.

​

Основні напрямки роботи практичного психолога:

​

 1. Психодіагностична робота .Метою діагностичної роботи є поглиблене психолого-педагогічне вивчення дитини протягом усього періоду дошкільного дитинства, виявлення її індивідуальних особливостей, розвитку пізнавальних та особистісних якостей, емоційної сфери, динаміка розвитку. З’ясування причин тих чи інших відхилень у вихованні та навчанні дитини; відставання чи випередження вікових нормативів.

2. Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота має на меті сприяння повноцінному психічному та особистісному розвитку дитини. Основні завдання психолога, який працює з дітьми дошкільного віку, полягають у психологічному супроводі природного розвитку дитини, який включає розвиток основ довільності психічних процесів у дитини і тренування психічних процесів та функцій.

3. Консультаційна робота. Метою консультаційної діяльності практичного психолога є підвищення рівня психологічної компетентності, заохочення до вивчення кожної дитини, розвиток психологічного мислення, допомога кожному в опануванні методів індивідуального і особистісно орієнтованого підходу у вихованні. Консультаційну роботу психолог ДНЗ проводить як з педагогічним працівниками закладу, так і з батьками вихованців.

4. Психологічна просвіта. Завданням психологічної просвіти є підвищення психологічної культури, пропагування психологічних знань серед батьків та вихователів. Методами психологічної просвіти є: виступи психолога на батьківських зборах, виступи на педрадах, психологічні тренінги, семінари.

 5. Методична робота. Важливим напрямом діяльності практичного психолога є також і методична робота, адже вона є базою для інших напрямів роботи. Зокрема важливими є: розробка та адаптація корекційних і розвивальних програм для роботи із дітьми, розробка рекомендацій для батьків та вихователів, підбір психологічної літератури, підбір та розміщення інформаційних матеріалів на стенді, обладнання психологічного кабінету.

​

Для чого потрібен психолог ?

 

     Можна сказати, що до психологів всі вже звикли. Ці фахівці допомагають вирішувати особистісні проблеми, проводять психологічне тестування, тренінги, навчають ефективно спілкуватися і вирішувати конфлікти, складають психологічні портрети і характеристики і багато чого іншого. Але все це стосується, в першу чергу, дорослих людей.

 

А чим же займаються дитячі психологи? У яких ситуаціях батькам може бути корисна, а в яких просто необхідна консультація цього фахівця?

 

Якщо є якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об'єктивно. Виявити причини виникаючих труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається чимось негожим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики. Та чомусь про психологів  іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівця підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.

 

Інший випадок виникнення необхідності звернутися до дитячого психолога часто співпадає з так званими віковими кризами у розвитку дитини (рік-півтора, три-чотири, шість-сім і підлітковий період). Що відбувається в ці моменти? Віковиа криза означає, що в розвитку дитини відбувається різкий стрибок, що щось радикально змінюється. Мама й тато ж не встигають звикнути до цих змін, не враховують їх у спілкуванні, використовують виховні прийоми, вже не дієві в нових умовах. Все це накладається на підвищену емоційність дитини, характерну для перехідних періодів.

 

Капризи, агресія, впертість дитини - і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція - звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в суті виниклих труднощів, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позаймається з дитиною, щоб допомогти їй подолати непростий період.