top of page

Саприкіна Олена Юріївна

Освіта: повна вища 

Бердянський державний педагогічний університет, 2016

Спеціальність: "Корекційна освіта"

Кваліфікація: "Логопед"

Курси підвищення кваліфікації: ДОІППО 2017 р. 

Стаж роботи: 10 років

Методична проблема: "Інформаційно-комунікаційні технології, як чинник підвищення якості корекційного навчання"

files2_images_D0B0D0BFD180D0BED0BBD0B4D0
изображение_viber_2021-03-09_17-21-41.jp

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО РОБОТУ ВЧИТЕЛЯ ЛОГОПЕДА ?

Деякі батьки, на щастя, навіть і не знають навіщо потрібен логопед в дитячому садку. А батькам дітей, які мають мовленнєві порушення, доводиться познайомитися з наукою логопедією і тісно співпрацювати з вчителем-логопедом. Які ж завдання виконує вчитель - логопед в дитячому садку і яку логопедичну роботу проводить?

 

Коли слід звертатись до логопеда:

 1. якщо у дитини не з’явилось мовлення до 2 років  або словник налічує не більше 10 слів;

 2. коли дитина в 4 роки не вимовляє або неправильно вимовляє звуки;
3. коли дитина повторює перші звуки, склади багато разів (заїкається);

 4. дитина не запам’ятовує віршики, не може переказати казку, порушує структуру слів.

 

Завдання вчителя - логопеда в дошкільному  навчальному закладі:

усунення різних мовленнєвих порушень дітей;

створення єдиного корекційно - навчального простору;

пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів;

інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції мовленнєвих порушень;

створення  предметно-розвивального середовища, яке стимулює мовленнєвий і особистісний розвиток дитини.

 

Завдання логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку, що мають недоліки мовленнєвого розвитку:

розвиток рухливості органів артикуляційного аппарату;

розвиток фонематичних процесів;

розвиток дрібної моторики;

усунення вад звуковимови;

збагачення словникового запасу;

вдосконалення граматичної сторони мовлення;

підготовка до навчання грамоти.

 

Форми роботи:

фронтальні логопедичні заняття;

індивідуальні логопедичні заняття;

групова та індивідуальна робота з дітьми.

 

Форми взаємодії з батьками:

1. Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.

2. Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході , яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.

3. Поради логопеда в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку,  які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.

4. Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з'ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.

 

5. "Домашні логопедичні зошити", які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв'язок між учасниками корекційного процесу.

порада.jpg
порада-логопеда.jpg

Поради логопеда для розвитку

мовного апарату та рухливості  органів

артикуляції.

Недоліки звуковимови у дитини можуть виникати внаслідок слабкості м’язів язика, губ або через порушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи. Помилку роблять ті батьки, які протягом тривалого часу продовжують перетирати своїм дітям супи, перекручують м’ясо на м’ясорубку. Перетираючи їжу, вони не допомагають дітям, а навпаки, затримують розвиток рухливості артикуляційного апарату. Багато батьків скаржаться на те, що їх малюки погано жують. Їм важко з’їсти такі фрукти та овочі, як морква, яблуко, огірок.

Недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та м’якого піднебіння, тобто порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.

Для того, щоб розвинути рухливість органів артикуляційного апарату, потрібно тренувати й укріпити м’язи щік та язика, обов’язково давати дитині жувати такі продукти, як: скоринки хліба, сухарики, сушені фрукти (чорнослив, курагу, ізюм), тверді фрукти (яблуко, груша), тверді овочі (морква, огірок), шматочки вареного м’яса.

Починати  цю роботу слід задовго то того, як дитина навчиться говорити.

Важливе місце на шляху розвитку правильного мовлення повинна займати артикуляційна гімнастика. Проте гімнастика не повинна набридати дитині та спричинити її перевтомлення. Не слід також чекати, коли дитина піде до школи, а вже у дошкільному віці потрібно її проводити .

Метою артикуляційної гімнастики є відпрацювання правильних та чітких рухів органів мовлення, необхідних для вимови звуків.Для покращення звуковимови потрібно щоденно проводити артикуляційні вправи.

Наприклад,  корисно 2 рази на день виконувати по 5-7 раз кожну з таких вправ:

1.     «Корівка» – імітувати жування корови, роблячи кругові рухи нижньою щелепою спочатку праворуч, а потім ліворуч. Рахунок : 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.

 2.    «Кулька» – надути щоки та повільно їх здути.

3.     «Кулька тріснула» – надути щоки та здути їх ударом долонь.

4.    «Пухкенькі щічки» – рот закритий, руками почергово пощипувати кожну щоку.

5.    «Горішок» – рот розкритий, кінчиком язика почергово випинати кожну щоку.

Для рухливості губ:

1.     «Усмішка – трубочка» – посміхнутися, старанно розтягуючи губи, а згодом витягнути їх вперед трубочкою.

2.    «Старенька бабуся» – закусити обидві губи зубами й утримувати в такому положенні 5-10 секунд.

3.     «Рибка» – ввібрати щоки всередину, щоб губи утворили бантик і в такому положенні змикати верхню і нижню губи.

Для рухливості і гнучкості язика:

«Лопатка» – рот напіввідкритий; широкий, розслаблений язик утримувати на нижній губі до 5-10 секунд.

1.     «Голочка» – рот напіввідкритий; гострий, напружений язик утримувати у витягнутому положенні до 5-10 секунд.

2.    «Гойдалка» – рот напіввідкритий; висунути язик і почергово тягнути до носа та до підборіддя 5-7 раз.

3.     «Чашечка» – рот напіввідкритий; висунути широкий язик на нижню губу, прогнути його, утворивши форму чашечки, утримувати в такому положенні 5-7 секунд.

4.    «Смачне варення» – рот напіввідкритий; кінчиком язика повільно облизати верхню й нижню губи в обох напрямках по 5 раз.

5.    «Коник» – клацати язиком при широко відкритому роті.

 Але майте на увазі: дитині має бути цікаво, тоді вона буде більш уважною і не так швидко втомиться, частіше хваліть, і все вийде!!!

bottom of page