У статті автор з’ясовує значення використання новітніх технологій STREAM -освіта, за допомогою яких діти не тільки отримують знання про навколишній світ, а й вміють їх використовувати, шукати і знаходити, спираючись на ці знання, виходити з проблемних ситуацій, здійснювати нові маленькі відкриття для себе. Розкриває інтеграційний підхід до розвитку, виховання й навчання дітей шляхом реалізації

SТRЕАМ - освіти.

 Ключові слова: SТRЕАМ - освіта, інновації, інтегровані заняття, інженерне мислення, особистість, розвиток, здібності, увага, уява, пам’ять.

  Аналіз літературних джерел. Аспект формування інженерного мислення, як нагальна потреба часу розглядається в дослідженнях науковців К. Крутій, Т. Грицишиної, І. Стеценко.

Мета статті  –  обґрунтування необхідності запровадження STREAM-освіти з дошкільного віку як нового інтеграційного підходу до розвитку, виховання і навчання дітей.

Виклад основного матеріалу. Впровадження інтеграційного підходу SТRЕАМ – освіти здійснюється для розвитку, виховання й навчання дітей дошкільного віку. Він інтегрує в собі завдання з формування в дошкільнят загальних наукових уявлень про світ; ознайомлення їх з інформаційно-комунікаційними технологіями; розвиток уміння експериментувати, конструювати; навчання основ опрацювання змісту тексту, грамоти, математики, а також різних видів мистецтва. Скориставшись досвідом роботи К. Крутій та Т. Грицишиної та взявши на озброєння програму «STREАМ - освіта, або Стежинки у Всесвіт»,  можемо стверджувати, що SТRЕАМ-освіта — базова сходинка у запропонованій програмі, найбільш багатогранна. У центрі діяльності вихователя - дитина - обдарована особистість, тобто така, яка самостійно, в силу власних вікових і психофізіологічних особливостей, обирає свої дії та рішення, досягає вищого рівня пізнавального розвитку.

Майбутнє суспільства за інноваціями, а майбутнє інновацій - за вихователями нового формату, які можуть своїми знаннями дати дітям позитивний імпульс для розвитку та розширити їхній кругозір до нескінченності. Варто пам’ятати, що STREAM-освіта зорієнтована на інтереси та цінності дитини, на дитячий розвиток, взаємозв’язок усіх сторін життя, тому основне завдання педагога - допомогти дитині пізнати світ за принципом взаємозв’язку і взаємодії.

Переваги STREAM-освіти:

 • навчання за темами, а не за предметами: дитина бачить зв’язок між науками,  

   навчання стає насправді системним;

 • використання знань у повсякденному житті;

 • розвиток критичного мислення та вміння вирішувати проблеми;

 • надання впевненості у власних силах;

• розвиток інтересу до технічних дисциплін;

• креативні та інноваційні підходи до проектної та дизайн-діяльності;

 • підготовка дитини до технологічних інновацій у житті. [3, c.3-7]

 Принципи STREAM-освіти дітей дошкільного віку:

 • принцип орієнтації на пізнавальні інтереси дитини;

 • принцип свободи вибору;

 • принцип опори на розвиток умінь самостійного пошуку інформації;

• принцип поєднання продуктивних і репродуктивних методів навчання;

• принцип формування уявлень про динамічність знання;

• принцип формування уявлення про дослідження як стиль життя.

Бачимо, що майбутнє за інноваціями, а майбутнє інновацій — за педагогами нового формату, які не сприймають формального підходу і можуть своїми знаннями дати дітям позитивний імпульс для розвитку та розширити їхній світогляд до нескінченності.

Одним з цікавих напрямків роботи є STREM - лабораторія. Термін лабораторія походить від лат. laboratorium – працюю.  STREAM - лабораторія – створюється і використовується для проведення дослідів, експериментів.

 

ВИДИ ЛАБОРАТОРІЙ:

• в окремому приміщенні;

• на веранді;

• на ділянці ЗДО

В лабораторії діти опановуватимуть наукові знання з основ природничих наук, такий підхід до розвивальних занять формує у дітей критичне, продуктивне мислення, дає поштовх до розвитку пізнавальних інтересів, досвіду орієнтування, впливає на  сенсорні здібності, допитливість, уяву, творчу активність, виховує культуру інженерного мислення, дає можливість використовувати набуті знання на практиці, демонструє красу інженерних рішень. [3, c.3-7].  Спільна діяльність вихователя в лабораторії організовується щотижня з дітьми молодшого дошкільного віку 1-2 досліди до 15 - 20 хв., з дітьми старшого дошкільного віку – 2 - 3 досліди до 25 - 30 хв. Робота проводиться підгрупами (6 - 8 дітей), з урахуванням рівня розвитку пізнавальних інтересів та активності дітей.

Щоб надати та закріпити знання дошкільників педагоги впроваджують в роботу інтегровані заняття.  Інтегровані заняття вже міцно увійшли в практику роботи закладів дошкільної освіти.  Інтегровані заняття – це форма навчально-виховної роботи, яка об’єднує блоки знань із різних галузей навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів дітей, що дає змогу пізнавати певне явище з різних сторін, досягати цілісності знань. Результатом системного впровадження таких занять є формування системного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до процесу пізнання. [1 с. 16–20]. Головне на інтегрованому занятті – не навчання нового, а «проживання» в міжособистісному спілкуванні  та в різних видах активності набутих раніше знань та вмінь.  Катерина Крутій виділяє 6 способів інтегрування частин в ціле в освітньому процесі.

Спосіб «склеювання»  - не найкращий дидактичний зразок інтеграції діяльності на занятті.  Із спільного між частинами є тільки тема. Компоненти заняття, наприклад математики і малювання, поєднуються послідовно (спочатку рахуємо морквинки, а потім їх малюємо).

Спосіб «симбіоз»  За такого способу інтеграції у змісті заняття утворюється спільне інформаційне поле, але разом з тим виконуються і спеціальні завдання кожного з компонентів. Наприклад, математика + аплікація.

Спосіб «розмивання» є найвищим за силою інтеграції. Між рівноцінними компонентами настільки перемішано їх зміст, що виокремити їх можна лише шляхом наукового аналізу. Прикладом такої інтеграції може бути заняття з екології в якому природознавство  інтегрується з валеологією, сенсорикою, хімією, фізикою, біологією і чітких границь між науками не вибудовано. Або література зливається з  розвитком мовлення, історією, ознайомленням з навколишнім на народознавстві.  Далі розглянемо інтегровані заняття із нерівноправних складових.

За ступенем взаємопроникнення спосіб «підпорядкування» є взаємодією середньої сили. Другорядний компонент підпорядковується виконанню поставлених стрижневим компонентом завдань, підсилює їх, слугує виконанню спільних цілей і в останню чергу – виконанню своєї задачі, як правило однієї-двох. Прикладом може слугувати поєднання аплікації  і математики, де домінуючою буде аплікація.  

 Спосіб «зняття» характеризується тим, що додатковий компонент взагалі не вирішує своїх завдань, а лише емоційно підсилює основний. Так, наприклад, об’єднавши математику з ознайомленням з навколишнім в заняття «Подорож по лісу» ми можемо виконувати математичні завдання з орієнтування у просторі, лічбі предметів, складанні задач про гриби та шишки, порівнянні ялинок з трикутниками по формі, але ніяких природничих цілей не ставити.

Ретрансляційне сполучення» останній із способів інтеграції і тут зміст допоміжного компонента стає основним засобом за допомогою якого досягається поставлена мета основного. Наприклад: математика + малювання. Все заняття супроводжується штрихуванням фігур, домальовуванням деталей, зафарбовуванням вказаної кількості математичних об’єктів.

Висновок

Наш час — це ера цивілізації, епоха інформаційних технологій, епоха технічної культури, епоха відповідального, дбайливого ставлення до довкілля та здоров’я людини. Новому періоду розвитку людства мають відповідати нові моделі навчання. Одними з таких є  «STREAM — освіта» , яка дає дітям можливість відстоювати та висловлювати власну точку зору, мислити критично, вчитися працювати у команді, домовлятися та поважати демократичні рішення, бути відкритим для навчання та самонавчання, вміти приймати самостійні рішення у  повсякденному житті. Експериментування, дослідження  сприяє формуванню у дітей уявлень про об’єкти, предмети та явища природи, активізує пізнавальний розвиток і закладає основи для усвідомлено правильного ставлення до об’єктів природи, формує культуру інженерного мислення.

Література:

1. Гавриш Н. В. Інтеграційні процеси в системі дошкільної освіти / Н. В. Гавриш // Вісник Дніпропетровського університету економіки та права ім. Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». - 2011. - № 1 (1). - с. 16–20.

2. Крутій К.Л., Грицишина Т.І. STREAM - освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення // Дошкільне виховання. – 2016. – №1. – с.3 - 7 3. STREAM - освіта, або Стежинки у Всесвіт: альтернативна програма формування культури інженерного мислення в дошкільників / автор. колектив; наук. керівник К. Л. Крутій. — Запоріжжя : ЛІПС, 2018. - 166 с.

4. Інтернет джерела: https://naurok.com.ua/vprovadzhennya-alternativno-programi-stream--osvita-abo-stezhinki-u-vsesvit-v-zakladi-doshkilno-osviti-214886.html,https://naurok.com.ua/vprovadzhennya-alternativno-programi-stream--osvita-abo-stezhinki-u-vsesvit-v-zakladi-doshkilno-osviti-214853.html